Атмосфера - газова оболонка Землі

Атмосфера - це газова оболонка Землі, яка забезпечує захист від жорстких впливів космосу і необхідна для існування життя на нашій планеті. Ця оболонка бере участь у добовому обертанні Землі та впливає на геологічні процеси на земній кулі. Точний переклад з грецької мови слова «атмосфера»: «атмос» - «пар» і «сфера» - «куля». Атмосфера тісно взаємодіє з літосферою, гідросферою, обмінюючись теплом, вологою і хімічними елементами.

Товщина даної оболонки Землі, в середньому, становить кілька тисяч кілометрів. У міру убування щільності повітря атмосфера без чіткої межі переходить в космічний простір. Верхня межа атмосфери проходить на рівні приблизно 20 000 кілометрів. Нижня її межа проходить по рівню земної поверхні. 95% маси всієї атмосфери розташовано до позначки 25 км висоти, так як утримується силою земного тяжіння. Нижній шар атмосфери, що складається з суміші газів називається повітрям. Атмосферне повітря, тверді частинки в підвішеному стані та водяний пар формують атмосферу. У процентному співвідношенні в суміші газів атмосфери виділяють близько 78% азоту, 20% кисню, до 1% вуглекислого газу, аргону, водню, деяких інших газів і водяної пари. В атмосферному повітрі азоту міститься 78% - значно більше, ніж інших газів. Його концентрація підвищена внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів. Азот бере участь у природному кругообігу речовин і забезпечує регулювання вмісту кисню, перешкоджаючи його надмірному накопиченню. На другому місці по об'ємному співвідношенню займає кисень (20%). Саме завдяки наявності цього газу, в атмосфері можуть здійснюватися процеси горіння, гниття, дихання. Майже весь вільний кисень в атмосфері є продуктом фотосинтезу рослинних організмів. Вуглекислий газ складає всього 0,03% об'єму повітря та утворюється за рахунок розщеплення органічних речовин, при диханні живих організмів, згоранні речовин, бродінні. Він виконує функцію обігрівача, так як цей газ пропускає енергію Сонця до земної поверхні та не пропускає тепло від Землі. Вміст інших газів в атмосферному повітрі мінімальний.

Будова атмосфери

Атмосфера має шарувату будову, що визначається особливостями вертикального розподілу щільності газів, що входять до складу атмосфери, і температури.

Таким чином, атмосфера складається з таких концентричних оболонок: тропосфера, стратосфера, мезосфера, термосфера, екзосфера, іоносфера.

Тропосфера є нижнім поверхом атмосфери. Цей щільний і вологий шар містить пил, водяні пари, в ньому відбуваються всі атмосферні явища, визначається погода. Верхня межа тропосфери непостійна: над екватором вона становить близько 18 км, а над полюсами - до 8 км. Велика частина людської діяльності відбувається саме в тропосфері. Другий шар - стратосфера - лежить над тропосферою та тягнеться на висоті приблизно від 10 км до 55 км. У стратосфері практично немає хмар, так як вміст водяної пари низький, цей шар більш прозорий і холодний. В ньому є озоновий екран - поглинач жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Нижче озонового екрану атмосфера входить до складу біосфери. Вище стратосфери до рівня 90 км знаходиться мезосфера, де під дією сонячних променів протікають різні хімічні реакції. Температура до верхнього рівня мезосфери поступово знижується до -80 градусів. Термосфера знаходиться на рівні від 80 км до 400 км. У цьому шарі формуються такі явища, як полярні сяйва, підсвічені вночі хмари. Верхні шари атмосфери плавно переходять в космічний простір.

Забруднення атмосфери в останні століття відбувається через господарську діяльність людини. Змінюється нормальний газовий склад атмосфери, забруднюється повітряний простір. При спалюванні вуглеводневого палива в атмосфері накопичується вуглекислий газ. Також в процесі господарської діяльності людини в атмосфері збільшується вміст окида азоту, метану та деяких інших газів, що обумовлює розвиток парникового ефекту, руйнування озонового шару, появу смогу і кислотних дощів.