Субтропічний пояс

Субтропічні кліматичні пояси - географічні пояси Північної й Південної півкуль Землі, що розташовані між тропічними і помірними поясами. Для місцевості, що знаходиться у даному поясі, характерне чергування помірного і тропічного кліматичних режимів. Це пояснюється сезонними ритмами загальної циркуляції атмосферного повітря: в літній час субтропічні пояси знаходяться під впливом пасатного кліматичного режиму, в зимовий - під впливом циклональної циркуляції помірних повітряних мас. Винятком є східні околиці, де спостерігаються літні мусонні опади.

У літній період середня температура повітря становить більше 20 ° С, у зимовий - більше 4 ° С. При проникненні полярних повітряних мас висока ймовірність заморозків і невеликих морозів (до -10 °С). Над сушею у субтропічному поясі рівень атмосферних опадів та їх режим варіюють у значних межах від прибережних областей океану до внутрішньоматерикових. Цим в комплексі зі збільшенням у цьому ж напрямку континентальності клімату обумовлені значні ландшафтні відмінності в характеристиках природних зон.

На території кожного з материків у субтропічних поясах чітко розрізняють три головних регіони: західний приокеанічний, або середземноморський, з високою вологістю взимку; континентальний з недостатньою вологістю повітря цілий рік; східний приокеанічний, або мусоний, з високою вологістю повітря влітку.

Природні зони субтропічного поясу

У західному приокеанічному регіоні, так званих напівсухих субтропіках, знаходиться зона твердолистих чагарників і лісів на коричневих грунтах. У Північній півкулі після зони твердолистих лісів і чагарників слідують на південний схід зони субтропічних степів на сіро-коричневих грунтах. На схід простягаються зони субтропічних напівпустель і пустель континентального регіону на сіро-бурих грунтах і сероземах. Це сухі субтропіки.

У Південній півкулі в континентальних регіонах субтропіків лежить зона субтропічних степів на сіро-коричневих грунтах. У східних регіонах знаходяться вологі субтропіки із вічнозеленими широколистяними лісами, а в більш високих широтах - листопадні широколисті ліси з домішкою вічнозелених деревних видів рослин на красноземах, жовтоземах і жовто-бурих грунтах. У гірських місцевостях субтропічному поясу відповідають лісолуговий (у вологих областях) і лісостеповій (в сухих областях) рівні висотної поясності.

На території країн СНД розташована ділянка вздовж верхньої межі субтропічного поясу, тому природа тут не відповідає типовій для субтропіків. Субтропіки займають Чорноморське узбережжя Кавказу, Південний берег Криму, Колхидську, Кура-Араксинську і Ленкоранську низовини, Алазанську долину і південні окраїни пустель Середньої Азії.

За рахунок господарської діяльності людини в субтропіках ліси часто заміщуються плантаційними та польовими ландшафтами. У фауні спостерігається спільне проживання видів помірного і тропічного поясів. Океанічні води у субтропіках характеризуються відносно високою температурою (15-16 ° С) і підвищеною солоністю води. У результаті слабкого вертикального перемішування океанічних вод знижується концентрація кисню і планктону в них. Цим обумовлена незначна кількість промислових риб.