Озера

Озера - це поглиблення в суші, заповнені водою, що виникли природним шляхом і що займають близько 2 % всієї суші. На території Росії розташовані найглибше озеро - Байкал і найбільше озеро у світі - Каспійське.

Люди використовують озера для водопостачання. Озера служать шляхами сполучення, в них водиться багато риби. На дні деяких озер знайдено цінні копалини: залізні руди, солі, сапропель. Береги озер обладнані для відпочинку людей, там зведені санаторії, будинки відпочинку.

Типи озер

У стічно-припливні озера впадають і випливають з них багато річок, наприклад, до них відносяться Онезьке, Ладозьке озера. Стічним озером називається таке озеро, яке поповнюється водою з великої кількості річок, а з нього бере початок тільки одна річка. До цього типу належать озера Байкал, Телецьке. Безстічні озера розташовуються, в основному, в посушливих областях і в тундрі, з них жодна річка не витікає. Представниками таких озер є Каспійське, Аральське, Балхаш.Озерні западини виникли внаслідок дії різноманітних природних процесів. Западини, які виникли під впливом внутрішніх сил Землі, називаються ендогенними. До них відносяться тектонічні й вулканічні. Таке походження у більшості великих озер світу. Озера, що виникли в результаті діяльності зовнішніх сил, називаються екзогенними, це, здебільшого, дрібні озера. Тектонічні улоговини утворилися в місцях ділянок земної кори, що опустилися. Вони могли утворитися в результаті скидів уздовж тріщин земної кори або прогину її шарів. У тектонічних улоговинах утворилися такі озера: Аральське - за рахунок прогину земних шарів, а Байкал, Верхнє, Гурон, Мічиган, Танганьїка - за рахунок скидів.

Вулканічні улоговини являють собою кратери вулканів, поглиблення на поверхні лавових потоків або рівні ділянки, перекриті лавовими потоками. У вулканічних улоговинах утворилося Кроноцьке озеро на Камчатці, озера Нової Зеландії, Курильських островів і острова Ява.

Озерні улоговини екзогенного походження також різноманітні. Озера - стариці, що зустрічаються в долинах річок і мають довгасту форму, виникли в місцях колишніх русел річок. Льодовикове походження мають озера, що утворилися внаслідок давнього настання льодовиків на сушу, тобто в льодовиковий період. Вони утворилися за рахунок руху льодовиків, які проорали на земній поверхні величезні борозни, які заповнилися водою. Такі льодовикові озера за формою вузькі й витягнуті, знаходяться в Канаді, Фінляндії, на північному заході Росії. У місцях, де льодовик відступаючи, залишав свої уламки, виникли широкі, неглибокі озера овальної форми. Багато таких озер зустрічається на півночі Європи і в Північній Америці, наприклад, Ладозьке, Велике Ведмеже.

На територіях, де зустрічаються розчинні у воді гірські породи - вапняк, доломіт та гіпс - нерідко утворюються улоговини карстового походження. Вода заповнює порожнечі земної кори, утворюючи карстові озера, багато з яких дуже глибокі, наприклад, Світязь. Термокарстові улоговини, що виникли в результаті нерівномірного танення багаторічної мерзлоти, часто зустрічаються в тундрі і тайзі.

Загатні озера виникли в горах, коли в результаті сильних землетрусів траплялося перекриття річок завалами або потоками лави. Так утворилося озеро Тана в Африці. А на Памірі в 1911 р. прямо на очах у людей утворилося Сарезське озеро, коли під час землетрусу уламок гірського хребта обрушився в долину річки і перекрив її загати заввишки більше 500 м.

Дуже багато улоговин - штучних водойм - створені людиною. Так, на багатьох великих річках нашої країни (Волга, Ангара, Єнісей) створені великі водосховища за рахунок зведення на них гребель, отже, стік цих річок відрегульований.

Безліч озерних улоговин мають змішане походження. Наприклад, Ладозьке, Онезьке озера мають тектонічне походження, але їх улоговини зазнавали змін під впливом льодовиків і річок. Залишки давніх морів, які внаслідок вертикальних зрушень земної кори виявилися відрізаними сушею від океану, називаються реліктовими озерами. Умовно їх називають морями, до них відноситься Каспійське озеро - залишок великого морського басейну, найбільше озеро у світі (площа близько 371 тис. км2), і Аральське море.Джерелами озерних вод є підземних джерела, атмосферні опади і річки, впадають у них. Частина води випаровується з поверхні озера, йде на підземний стік, виноситься з озера в річки. За рахунок припливу і відтоку відбувається коливання рівня води, а тому змінюється і площа озер. Так, озеро Чад у Африці в дощову пору року має площу до 26 тис. км2, а в сухе зменшується до 12 тис. км2.

Рівень води в озері змінюється у зв'язку з кліматичними умовами, а саме при випаровуванні води з його поверхні або зменшенні обсягу опадів, що випали в басейні озера. Змінюватися рівень води в озері може також внаслідок тектонічних зрушень.

У озерних водах міститься багато розчинених речовин і залежно від їх кількості у воді озера діляться на: прісні, солонуваті і солоні. Прісні озера містять менше 1 %о розчинених солей, солонуваті озера - більше 1 %о, а солоні - понад 24,7 %о.

До прісних відносяться проточні та стічні озера, так як в них приплив прісної води перевищує витрату. Безстічні озера, здебільшого, солоні або солонуваті. Солоність в цих озерах збільшується через менший приплив води відносно її витрати. Солоні озера розташовуються у степовій і пустельній зонах (Баскунчак, Ельтон, Мертве, Велике Солоне і ряд інших). У деяких озерах міститься великий вміст соди, наприклад, в содових озерах Південно- Західного Сибіру.

Життя озер

Розвиваються озера в залежності від змін навколишніх умов. До озер потрапляє дуже багато неорганічних і органічних речовин, принесених водою річок і тимчасовими водними потоками, які накопичуються на дні. Залишки рослинності також відкладаються на дні, поступово заповнюючи улоговини. У результаті таких накопичень озера міліють і можуть перетворитися на болота. Розташовуються озера зонально. У Росії найбільша кількість озер знаходиться у районах стародавнього заледеніння: в Карелії, на Кольському півострові. Тут озера проточні з прісною водою і швидко заростають. У степовій і лісостеповій зонах південних районів озер дуже мало. У пустельній зоні розташовані безстічні солоні озера, які з часом пересихають, утворюючи солончаки. У всіх поясах зустрічаються тектонічні озера, що мають більші глибини, тому зміни в них важко помітні.