Літосферні плити

Земна кора не є цілісною, вона ділиться розломами на величезні ізольовані блоки - літосферні плити, які досягають верхніх відділів мантії. Таким чином, літосферні плити являють собою великі стабільні частини земної кори літосфери. За теорією тектоніки плит, їх межами є зони вулканічної, сейсмічної і тектонічної активності. Розрізняють такі типи меж плит, як ковергентіе, дівергентні, трансформаційні.

Всі плити складаються з материкової або океанічної земної кори. Деякі можуть бути складені з масиву континентальної кори, пов'язаної з океанічною. У зв'язку з тим, що вага земної кори менше ваги мантії нашої планети, кора, що складається з плит, як ніби-то «плаває» на астеносфері від зон розширення (серединно-океанічні хребти і континентальні рифти) до зон субдукції (зони Беньофа). У цих ділянках відбувається зіткнення літосферних плит між собою, і, як наслідок, насунення плит одна на іншу або занурення одних блоків кори під інші. Рух плит пояснюється також мантійними теплогравітаційними течіями - конвекціями, які з'являються, завдяки різниці температур у внутрішній частині Землі та на її поверхні. Літосферні плити постійно рухаються одна відносно одної в горизонтальному напрямку, в даний час зі швидкістю від 1 до 16 см в рік.

Материки й океани

У результаті руху плит утворилися материки й океани. Сучасні контури материків в минулому виглядали по-іншому. Більше 0,5 млн. років тому на Землі був один материк Пангея і один океан. Пізніше як наслідок пересування літосферних плит єдиний материк розпався, в результаті чого в північній півкулі з'явився материк Лавразія, що об'єднував сучасну Євразію і Північну Америку, а в південному материк Гондвана, який об'єднав інші нинішні материки. Приблизно 250 млн. років тому Гондвана і Лавразія розкололися з формуванням сучасних континентів. Паралельно формуванню материків утворилися океанічні западини.

Майже 90% планети покривають вісім найбільших літосферних плит: Євразійська, Африканська, Австралійська, Тихоокеанська, Індостанська, Антарктична, Північно-Американська, Південно-Американська. До плит середнього розміру відносяться Аравійська, Хуан де Фука, Кокос і ряд інших, також є безліч малих плит.

Контури літосферних плит безперервно змінюються, так як вони можуть розколюватися в процесі рифтингу або об'єднуватися в ході колізії з формуванням з двох однієї плити. Іноді літосферні плити занурюються в мантію і зникають з поверхні Землі.